- городянин
- —————————————————————————————городя́ниніменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
городянин — а, ч., рідко. Житель міста … Український тлумачний словник
бюргер — а, ч., заст. 1) У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи – мешканець міста, городянин. 2) перен. Обиватель, міщанин … Український тлумачний словник
городянка — и, рідко. Жін. до городянин … Український тлумачний словник
горожанин — а, ч., рідко. 1) Те саме, що городянин. 2) заст.Громадянин … Український тлумачний словник
містянин — а, ч., заст. Житель міста, городянин … Український тлумачний словник
міщух — а/, ч., зах., зневажл. Міщанин, городянин … Український тлумачний словник
горожанин — іменник чоловічого роду, істота городянин; громадянин арх., рідко … Орфографічний словник української мови